Informationen für Menschen aus der Ukraine zur Einreise und zum Aufenthalt in Deutschland

Die Texte stehen in Deutsch, Ukrainisch und Russisch zur Verfügung. Quelle: Bundesamt für Migration und Flüchtlinge (BAMF)
https://www.bamf.de/DE/Themen/AsylFluechtlingsschutz/ResettlementRelocation/InformationenEinreiseUkraine/informationen-einreise-ukraine-node.html

 

Gesetz über den Aufenthalt, die Erwerbstätigkeit und die Integration von Ausländern im Bundesgebiet 1) (Aufenthaltsgesetz – AufenthG)
§ 24 Aufenthaltsgewährung zum vorübergehenden Schutz

(Zur Quelle: https://www.gesetze-im-internet.de/aufenthg_2004/__24.html

Ukrainische Übersetzung mit Google-Translate:

Закон про проживання, працевлаштування та інтеграцію іноземців на федеральній території 1) (Закон про проживання – AufenthG)
Розділ 24 Надання місця проживання для тимчасового захисту
(1) Іноземцю, якому надано тимчасовий захист на підставі рішення Ради Європейського Союзу відповідно до Директиви 2001/55/ЄС і який заявив про своє бажання бути допущеним на федеральну територію, буде надано місце проживання. дозвіл на період тимчасової охорони, визначений Директивою.
(2) Тимчасовий захист не надається, якщо дотримано вимог розділу 3 (2) Закону про притулок або статті 60 (8) речення 1; у посвідці на проживання буде відмовлено.
(3) Іноземці у значенні пункту 1 розподіляються між державами. Країни можуть домовитися про квоти на допуск для тимчасового захисту та розподілу. Розповсюдженням до федеральних земель займається Федеральне управління з питань міграції та біженців. До тих пір, поки країни не домовилися про інший ключ для розподілу, застосовується ключ, визначений для розподілу шукачів притулку.
(4) Вищий державний орган або визначений ним орган видає рішення про виділення. Уряди штатів уповноважені регулювати розподіл у межах штатів ордонансом, вони можуть передавати дозвіл іншим органам за розпорядженням; Стаття 50 (4) Закону про притулок застосовується відповідно. Проти рішення про розподіл заперечень немає. Позов не має відкладальної дії.
(5) Іноземець не має права перебувати в певній країні або в певному місці. Він повинен забрати свій будинок і своє звичайне місце проживання за місцем, куди він був призначений згідно з пунктами 3 і 4.
(6) Не можна виключати самозайнятість. Посвідка на проживання не дає вам права працювати; це може бути дозволено відповідно до § 4a параграфа 2.
(7) Іноземець письмово інформується зрозумілою йому мовою про права та обов’язки, пов’язані з тимчасовим захистом.

Russische Übersetzung mit Deepl-Translator

Закон о проживании, трудоустройстве и интеграции иностранцев на федеральной территории 1) (Закон о проживании – AufenthG)
§ 24 Предоставление вида на жительство для временной защиты
(1) Иностранцу, которому предоставлена временная защита на основании решения Совета Европейского Союза в соответствии с Директивой 2001/55/EC и который заявил о своем желании быть принятым на территории Федеративной Республики Германия, выдается разрешение на проживание на срок действия временной защиты, измеряемый в соответствии со статьями 4 и 6 Директивы.
(2) Предоставление временной защиты исключается, если выполняются требования § 3(2) Закона об убежище или § 60(8), первое предложение; в выдаче вида на жительство должно быть отказано.
(3) Иностранцы по смыслу параграфа 1 распределяются между землями. Земли могут договориться о квотах на прием для временной защиты и распределения. Распределение между землями осуществляется Федеральным ведомством по делам миграции и беженцев. Пока земли не договорились о другом ключе для распределения, применяется ключ, установленный для распределения просителей убежища.
(4) Высший земельный орган или назначенный им орган принимает решение о распределении. Земельные правительства уполномочены регулировать распределение внутри земель законодательным распоряжением; они могут передавать полномочия другим органам законодательным распоряжением; раздел 50(4) Закона об убежище применяется mutatis mutandis. Решение о распределении не может быть обжаловано. Апелляция не имеет приостанавливающего действия.
(5) Иностранец не имеет права проживать в определенной стране или месте. Он должен занять свое место жительства и обычное место пребывания в том месте, куда он был направлен в соответствии с пунктами 3 и 4.
(6) Осуществление индивидуальной трудовой деятельности не может быть исключено. Вид на жительство не дает иностранцу права на трудоустройство; такое трудоустройство может быть разрешено в соответствии с разделом 4a, параграф 2.
(7) Иностранец должен быть проинформирован в письменной форме о правах и обязанностях, связанных с временной защитой, на понятном ему языке.